Педагогічні науки: теорія та методика навчання

Л.П. Завалевська,

Магістр з управління персоналом та економіки праці,

викладач економічних дисциплін,

вчитель англійської мови

 Хмельницької СЗШ І-ІІІ ступенів № 14

Нетрадиційні  методи  навчання  як    елемент системи   забезпечення якості навчально-виховного процесу

Анотація: У статті  представлено короткий опис нестандартних методів організації навчально-виховного процесу при вивченні економіки (використання навчальних фільмів, застосування методу проектів, комбінований  урок).  Дається  обґрунтування  їх  виключної  ефективності  як способу  формування ключових компетенцій учня та реалізації дослідницьких, практичних та творчих завдань освіти.

Ключові слова: навчальний фільм, метод проектів, творчі завдання, комбінований урок.

Л.П.Завалевская

Нетрадиционные методы обучения как елемент системы обеспечения качества учебно-воспитательного процесса

Аннотация: В статье представлено краткое описание нестандартных методов организации учебно-воспитательной деятельности в процессе  изучения экономики (использование учебных фильмов, использование метода проектов, комбинированный урок). Представлено обоснование их исключительной эффективности как способа формирования ключевых компетенций ученика, а также реализации исследовательских, практических и творческих заданий образования.

Ключевые слова: учебный фильм, метод проектов, творческие задания, комбинированный урок.

L.Zavalevska

Unconventional  methods for organization of educational process as element of system providing to quality of educational process

Summary: The short description of unconventional methods for organization of educational process in course of studying Economics is presented in the article (use educational films, application of method of projects, combined lesson). Their exceptional efficiency as means of formation of the school student’s key competences and realization of research, practical and creative tasks in education is substantiated.

Key words: educational film, application of method of projects, creative tasks, combined lesson

Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні характерна тим, що все більш очевидним стає розрив між стрімким розвитком громадського життя та традиційною системою освіти. На сьогодні освіта – це все те, що має змінити установки та моделі поведінки людей шляхом передачі їм нових знань, розвитку нових вмінь, набуття корисних нових навичок та ціннісних установок.

         З огляду на існуючий стан подій, усі держави змінили своє ставлення до системи освіти, у деяких країнах освіта зведена в ранг державної політики. Центральною фігурою навчальної діяльності є перш за все учень чи студент, а пізнавальна діяльність тих, хто навчається, знаходиться у центрі уваги педагогів-дослідників, тих, хто розробляє відповідні освітні програми та визначає засоби навчання. Завдання освіти – підготувати творчу, мислячу особистість.

         Сьогодні вже відбулися серйозні зміни у навчальних програмах, широкого застосування набули програми для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, ведучим стає профільне навчання у школах. Але в будь-якому випадку основною фігурою залишається учень. Тому необхідно в першу чергу враховувати його думку, як він оцінює той чи інший навчальний процес, які труднощі виникають у роботі, співпраці з однолітками, вчителем, що може підвищити рівень сприйняття та пізнавальної діяльності учня з точки зору самого учня.

Аналіз сучасної освіти, який засновується на комп’ютерних, телекомунікаційних технологіях, дозволяє визначити зміст педагогічної діяльності в новій системі освіти, яка істотно відрізняється від традиційної, а саме істотні зміни відбуваються у педагогічній діяльності та його основних функціях:

·                    Розробка змісту нових програм на новій технологічній основі.

·                    Методична допомога в орієнтації учня у різноманітній навчальній інформації.

·                    Забезпечення активної взаємодії у навчально-виховному процесі.

Темп сучасного розвитку суспільства ставить перед вітчизняною системою освіти принципово нове завдання: сформувати особистість, яка ефективно реагує на поновлення знань. Сучасному суспільству потрібна педагогіка, яка формує в особистості стійкі компоненти творчого стилю мислення.

Література останніх двадцяти років нараховує багаточисельні приклади успішного використання методу активного навчання (Т. Бергстром та Дж. Міллер, Д. Джонсон, Р. Джонсон та К. Сміт, М. Сільберман).

Ключовим принципом активного навчання є те, що учні приймають активну участь у своєму навчанні. Учні вчаться більше та краще, коли вони не лише чують факти, а і застосовують їх. Вони потребують нових знань для вирішення проблеми, або збору нових фактів. Цей важливий крок зміцнює навчання та підтверджує ефективну трансформацію знань. Такий метод допомагає утримувати увагу учнів і зменшує можливості не зрозуміти нову економічну концепцію. Цей метод залучає учнів до підсилення навчання їх однокласників.  Для даного методу характерною рисою є короткотривала зміна виду діяльності ( можна на короткий час (10-15 хвилин) перервати звичайну лекцію, аби здійснити відповідну практичну  вправу). Зрештою, одним з найефективніших, на мою думку, видів навчальних занять є комбінований урок, де можна максимально поєднувати і тим самим урізноманітнювати різні види діяльності та співпраці учнів у системі «учитель-учень» та «учень-учень». Комбінований урок має відповідну типову структуру:

Крок 1. Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.

Крок 2. Перевірка домашнього завдання.

Крок 3. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.

Крок 4. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.

Крок 5. Висновки й підсумки роботи на уроці.

Крок 6. Домашнє завдання.

Універсальна структура такого заняття дає змогу реалізувати багатопланові завдання вивчення предмета, ураховувати індивідуальні особливості учнів, створює відчуття стабільності й логічної послідовності в ході пізнавальної діяльності. У ньому можливе поєднання усіх стадій навчання: надання матеріалу, його закріплення та перевірка його засвоєння у активній формі [1].

Ефективним є навчання учнів на конкретних прикладах, максимально наближених до реальних умов,  з використанням конкретних даних, дійсних економічних показників   учасників господарської діяльності України [9].

«... Викладання - це не тільки повідомлення відомостей, а й пробудження образів», - писав Дік Френсіс. Відтак, доволі дієвим засобом підвищення якості викладання  сьогодні є застосування навчальних фільмів у процесі вивчення економіки.

Енн  Мейсі, викладач університету Західного Техасу (США), стверджує, що використання фільмів у якості альтернативного методу стимулює учнів цікавитися економічними питаннями та надає образності, яка посилює увагу та довготривалу пам’ять. Фільми забезпечують необхідний зв’язок між теорією та реальністю. Фільми представляють тему візуально із необхідним підґрунтям, щоб допомогти глядачам краще зрозуміти проблему. Фільми – це, по суті, візуальні кейси з образами, які спроможні підвищити рівень запам’ятовування та розуміння  [3].

Учні  здатні розглянути ситуацію з відокремленої точки зору. Як наслідок, вони не приймають той чи інший бік через свої власні відчуття. Це дозволяє оцінити та проаналізувати ситуацію без упереджень та прихильності. Будь-які упередження можуть виноситись на обговорення на відкритих семінарах , куди запрошуються фахівці різних галузей народного господарства,батьки учнів. Для успішного використання фільмів, як засобу навчання та демонстрації умінь критичного мислення, учитель  повинен окреслити головні питання, для того щоб скеровувати обговорювання та дотримуватися теми. 

Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують, що значна частина учнів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті. Тому системне використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу подолати цей бар’єр, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.

Один з найвідоміших вчених-теоретиків, професор Є.С.Полат розкриває суть методу проектів: «Метод проектів передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити певну проблему під час самостійних дій з обов’язковою презентацією результатів. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона передбачає сукупність дослідницьких проблемних методів, творчих за своєю діяльністю» [4].

 Разом з тим, у психолого-педагогічній літературі підкреслюється, що істотною умова вибору з боку викладача найефективніших методів, здатних оптимізувати викладання, - це знання реальних можливостей учнів , розвитку їхнього інтелекту , волі, мотивів [2].

Завдання проекту не тільки в тім, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб на цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних знань. У основі проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої зання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок "учитель-учень” змінюється на "учень-учитель”. Особливого значення набуває залучення школяра до процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителем. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату. 

Під час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта, фасилітатора (від англ. Facilitate - полегшувати).

Стимулюючи інтерес до предмета, метод проектів формує правильні уявлення про місце економічної науки в житті сучасної людини.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів :    індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізку часу. Характерною рисою групової роботи є те, що учням доводиться вирішувати, окрім освітнього, комунікативне завдання - необхідно дійти спільної думки, намітити й погодити план роботи, виконати її. Це ще один плюс методу проектів. Оскільки він органічно поєднується з формами групової роботи на уроках. Досить продуктивним є перегрупування учнів, тобто використання динамічних учнівських груп, коли у складі однієї групи учні набувають певних знань, потрапляючи у іншу групу наприкінці вивчення проблеми та визначення можливих шляхів її розв’язання, мають можливість вже класифікувати свої власні знання як досвід, яким можна поділитися з іншими учнями, а разом з тим і навчитися чогось у своїх колег, але використовуючи цей прийом, необхідно чітко визначити способи поділу на групи під час заняття, наприклад,  метод «мозаїка» [9, с.10].

Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Крім того, особливої уваги слід приділити вибору типу домашнього завдання, де повен бути елемент вибору відповідно до можливостей учня,  де мають бути диференційовані завдання.  Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результатний компонент навчального процесу. Вона тісно пов'язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми навчання.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч. посіб. — Вид. 2-ге, доп. — К.: кнеу, 2003. — 298 с.

2.     Косогова О.О.  Метод проектів у практиці сучасної школи. – Харків: Вид-во «Ранок», 2010. – 144 с. – (Нові педагогічні технології)

3.     Macy A. Using Movies as a Vehicle for Critical Thinking in Economics and Business// Journal of Economics and Economic Education Research. – 2008. - Volume 9, № 1. – Р. 31 – 52.

4.     Полат Е.С. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. – М., 2000. – 272с

5.     Чечель И. Метод проектов: субъективная и объективная оценка результатов//Директор школы. – 1998. – №4. – С.3-10

6.     http://conf.vntu.edu.ua

7.     http://osvita.ua/school/theory/1242

8.     http://pedagogika.ucoz.ua/knygy/PROEKTY.pdf

9.      http://metodportal.net/sites/default/files/kombinovanyy_urok_zi_speckursu.1.doc

Обізнаний - значить озброєний

1. Світ хоче, щоб ти залишався тупим.

Чим ти тупіший, тим тобі простіше продати продукти та послуги. Розмір діагоналі телевізора обернено пропорційний коефіцієнту інтелекту.
2. Не треба сліпо вірити в освітню систему.
Навчальна програма застаріла в перший день початку твого навчання. (Виняток - фундаментальні програми, але тільки в точних науках; питання застосування фундаментальних знань у звичайному житті залишається відкритим.)
3. Читай без зупинки, читай якомога більше.
Ти ніколи не знаєш, коли тобі знадобляться нові знання і концепції, але ти будеш набагато краще підготовлений до життєвих несподіванок.
4. Навчись спілкуватися з оточуючими.
Уникати людей, вважаючи їх негідними свого спілкування, - значить не знайти клієнтів, друзів або роботу надалі.
5. Бути сором'язливим - це марна трата часу.
 Не давай емоціям рулити процесами прийняття рішень.
6. Якщо тобі щось не подобається у відносинах з іншою людиною, - у разі вашого розриву це "щось" і буде причиною.
7. Як можна більше спілкуйся з людьми, старшими за себе.
Намагайся зрозуміти їх систему цінностей, їх кругозір і логічні зв'язки між обставинами та прийнятими рішеннями.
8. Знайди людей, якими можна захоплюватися, і намагайся їх перевершити.
9. З часом люди стають більш консервативними.
Якщо хочеш зробити ризикові речі - роби їх, поки молодий. Адже реформаторство - це наслідок відсутності знань, а не наявності фокусу.
10. Не витрачай гроші на дурниці.
Збери їх на щось серйозне (в т.ч. на свій старт-ап). Це також навчить тебе витрачати гроші і в бізнесі: з розумом та заради мети.
11. Вибираючи між витратою грошей на речі або враження, вибирай враження.
Радість від вражень і спогадів вище.
12. Після того, як ти навчився економити, навчишся заробляти.
13. Навчись планувати та складати  програму власних дій (в т.ч.на папері).
Простіше самому зробити прототип, ніж витрачати час і гроші на те, щоб його пояснити комусь ще. Не хочеш програмувати - навчись щось робити руками, щоб можна було виробляти щось корисне. Ремесло актуальне завжди.
14. Не набирай зайвої ваги у молодості.
Це скоротить твоє активне життя на 10-20 років.
15. Навчись готувати їжу.
Кращий час для обдумування чогось - коли ти ріжеш інгредієнти на салат або суп.
16. Висипайся вночі.
Недолік сну сильно впливає на якість прийняття рішень.
17. Записуй свої справи.
Пам'яті недостатньо, якою б фантастичною вона не була.
18. Май велику мрію, плекай її.
 Бути гнучким відмінно, але без мрії це може перетворитися на біг по колу.
19. Стань майстром своєї справи перед тим, як змінювати сферу діяльності.
Тут справа не лише у правилі 10000 годин Малкольмa Гладуеллa (http://www.lookatme.ru/flow/posts/books-radar/142029-motivatsiya-pravilo-10000-chasov-malkolma-gladuella), (10 000 годин практики — це те, що зробило з Beatles— Beatles), але й у тому, що хороший генераліст повинен у минулому бути хорошим фахівцем.
20. Не намагайся виправити людей. Шукай тих, хто ще не зіпсований.
 Твій бонус:
Вивчай 2-3 іноземні мови. Знання мови також дає розуміння культури і розуміння різноманітних точок зору і цінностей.
Вчись культурно розмовляти і писати без помилок. Уміння говорити докладно і по суті стане в нагоді тоді, коли ти будеш доносити точку зору компанії, споживачам, а також керувати людьми.
Навчись етично конкурувати в потрібних тобі сферах життя. Життя - дуже конкурентна штука, і невміння конкурувати знижує твої шанси на зміну  на краще свого становища або соціального статусу.

Вгору варто підніматися не для того, щоб світ побачив тебе, а для того, щоб ти побачив світ (David McCullough Jr.)

Міфи, що стосуються професійної кар'єри:

1. Є тільки одна професія на світі, яка підходить для мене.

2. Я не буду задоволений, якщо я не знайду цієї властивої для мене професії і не зроблю досконалого вибору.

3. Хтось інший може за мене відкрити професію, що відповідає мені.

4. Тести на інтелігентність виявлять мені те, чого я вартий.

5. Я мушу бути експертом, аби оцінити успіх у моїй роботі.

6. Я старатимуся, щоб усе  було пристосоване до моїх талантів.

7. Моя професія повинна задовольнити важливих осіб в моєму житті.

8. Початок професійної роботи розв'яже всі мої проблеми.

9. Я мушу інтуїтивно відчути, яка професія  мені  підходить.

10. Вибір професії і стежки кар'єри є одноразовим актом.

Отже,  УСПІХ чекає на кожного, хто бажає зустрічі з ним на благо своє та суспільства в цілому

То ж не станемо позбавляти наших учнів віри в себе, в свої можливості, сподівання на перспективи на майбутнє, очікування завтрашнього успіху.

У бізнесі, як і у житті, буває по-різному: нудно і цікаво, сумно і радісно, важко і легко. Важливо формувати в учнів чи студентів переконання, що вони самі обирають своє майбутнє, свій шлях до успіху.

Характеристика учнів, які прагнуть до успіху.

Ситуація успіху – головний нерв  гуманізації навчання, виховання.          Успіх народжує успіх.

«Надійні». «Упевнені». «Ті, що сумніваються». «Зневірені».

       «Надійні»

 Здібні, сумлінні, привчені до самостійності, авторитетні, емоційно стійкі. Секрет їхньої надійності – у постійному відчутті радості, що збувається. Вони не мають особливих яскравих зльотів, радість їхня постійна, глибока. Але й у них можуть бути проблеми. Проте,  спеціальних заходів, як правило, вживати не слід. Найліпше зовсім не пропонувати їм допомоги і не лізти з жалісними розмовами.

         «Упевнені»

 Здібності в них вищі, але система роботи слабша. Підвищена емоційність характерна й за успіху, і за невдачі. Слабке місце в цих учнів – швидке звикання до успіху, його девальвація, атрофоване побоювання неуспіху. Для таких учнів корисна дія – прийом «холодний душ». Не поливати бальзамом зачеплене самолюбство, а трохи  «підсипати солі».

          «Ті, що сумніваються»

 Це загалом благополучна категорія, учнів сумлінні, їхнє пізнавальні інтереси, як правило пов’язані з навчанням, однак характерною рисою є невпевненість. Вона виявляється не тільки в перепадах настрою, а й у результатах роботи. Найбільш болісно вони реагують на несправедливість учителів, на необ’єктивність оцінок. Але вони не вступають у суперечку, а переживають мовчки, хоча й глибоко. Це небезпечно. Учень, що бунтує, змушує вчителя якось аналізувати свої дії, а той, що мовчить, при психологічній сліпоті вчителя впадає в інтелектуальне та емоційне заціпеніння.

          «Зневірені»

 Зазвичай це учні з непоганими здібностями, але після того, як вони одного разу відчули радість справджених надій, вони втратили її з різних причин. Можливо, це були невдачі чи нетактовність педагога, чи позиція родини, у якій дитина є «попелюшкою».

           Чим менша надія на успіх, тим глибшим стає захист. Учень стає вигнанцем серед більш щасливих учнів. Особливо цьому сприяє система порівняння, рейтингу. Не завжди це рейтинг офіційний, але стихійно вчителі визначають для себе крайніх – сильних, слабких, а середні служать тільки фоном для крайніх. Перетворення гидкого каченяти в лебедя можливе, але для цього необхідно, щоб на шляху учня зустрівся вчитель, який повірить у нього, виявить які-небудь раніше не помічені можливості і знайде шляхи їх реалізації.