Педагогічні науки: теорія та методика навчання
Л.П. Завалевська,
Магістр з управління персоналом та економіки праці,
викладач економічних дисциплін,
вчитель англійської мови
Хмельницької СЗШ І-ІІІ ступенів № 14
Нетрадиційні методи навчання як елемент системи
забезпечення якості навчально-виховного
процесу
Анотація: У статті представлено короткий опис нестандартних
методів організації навчально-виховного процесу при вивченні економіки
(використання навчальних фільмів, застосування методу проектів, комбінований урок). Дається обґрунтування їх виключної ефективності як способу формування ключових компетенцій учня та
реалізації дослідницьких, практичних та творчих завдань освіти.
Ключові слова: навчальний фільм,
метод проектів, творчі завдання, комбінований урок.
Л.П.Завалевская
Нетрадиционные
методы обучения как елемент системы обеспечения качества учебно-воспитательного
процесса
Аннотация: В
статье представлено краткое описание нестандартных методов организации
учебно-воспитательной деятельности в процессе
изучения экономики (использование учебных фильмов, использование метода
проектов, комбинированный урок). Представлено обоснование их исключительной
эффективности как способа формирования ключевых компетенций ученика, а также
реализации исследовательских, практических и творческих заданий образования.
Ключевые слова: учебный
фильм, метод проектов, творческие задания, комбинированный урок.
L.Zavalevska
Unconventional methods for organization of educational
process as element of system providing to quality of educational process
Summary: The short
description of unconventional methods for organization of educational process
in course of studying Economics is presented in the article (use educational
films, application of method of projects, combined lesson). Their exceptional
efficiency as means of formation of the school student’s key competences and
realization of research, practical and creative tasks in education is
substantiated.
Key words: educational
film, application of method of projects, creative tasks, combined lesson
Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні
характерна тим, що все більш очевидним стає розрив між стрімким розвитком
громадського життя та традиційною системою освіти. На сьогодні освіта – це все
те, що має змінити установки та моделі поведінки людей шляхом передачі їм нових
знань, розвитку нових вмінь, набуття корисних нових навичок та ціннісних
установок.
З огляду на існуючий стан подій, усі
держави змінили своє ставлення до системи освіти, у деяких країнах освіта
зведена в ранг державної політики. Центральною фігурою навчальної діяльності є
перш за все учень чи студент, а пізнавальна діяльність тих, хто навчається,
знаходиться у центрі уваги педагогів-дослідників, тих, хто розробляє відповідні
освітні програми та визначає засоби навчання. Завдання освіти – підготувати
творчу, мислячу особистість.
Сьогодні
вже відбулися серйозні зміни у навчальних програмах, широкого застосування
набули програми для класів з поглибленим вивченням окремих предметів, ведучим
стає профільне навчання у школах. Але в будь-якому випадку основною фігурою
залишається учень. Тому необхідно в першу чергу враховувати його думку, як він
оцінює той чи інший навчальний процес, які труднощі виникають у роботі,
співпраці з однолітками, вчителем, що може підвищити рівень сприйняття та
пізнавальної діяльності учня з точки зору самого учня.
Аналіз сучасної освіти, який засновується на
комп’ютерних, телекомунікаційних технологіях, дозволяє визначити зміст
педагогічної діяльності в новій системі освіти, яка істотно відрізняється від
традиційної, а саме істотні зміни відбуваються у педагогічній діяльності та
його основних функціях:
·
Розробка
змісту нових програм на новій технологічній основі.
·
Методична
допомога в орієнтації учня у різноманітній навчальній інформації.
·
Забезпечення
активної взаємодії у навчально-виховному процесі.
Темп сучасного розвитку суспільства ставить перед
вітчизняною системою освіти принципово нове завдання: сформувати особистість,
яка ефективно реагує на поновлення знань. Сучасному суспільству потрібна
педагогіка, яка формує в особистості стійкі компоненти творчого стилю мислення.
Література останніх двадцяти років нараховує
багаточисельні приклади успішного використання методу активного навчання (Т.
Бергстром та Дж. Міллер, Д. Джонсон, Р. Джонсон та К. Сміт, М. Сільберман).
Ключовим принципом
активного навчання є те, що учні
приймають активну участь у своєму навчанні. Учні вчаться більше та краще, коли вони
не лише чують факти, а і застосовують їх. Вони потребують нових знань для
вирішення проблеми, або збору нових фактів. Цей важливий крок зміцнює навчання
та підтверджує ефективну трансформацію знань. Такий метод допомагає утримувати
увагу учнів
і зменшує можливості не зрозуміти нову економічну концепцію. Цей метод залучає учнів до підсилення навчання їх однокласників. Для даного методу характерною рисою є короткотривала зміна виду діяльності ( можна на короткий час (10-15 хвилин)
перервати звичайну лекцію,
аби здійснити відповідну практичну
вправу). Зрештою, одним з найефективніших, на мою думку, видів навчальних занять
є комбінований урок, де можна максимально поєднувати і тим самим
урізноманітнювати різні види діяльності та співпраці учнів у системі
«учитель-учень» та «учень-учень». Комбінований урок має відповідну типову структуру:
Крок 1. Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.
Крок 2. Перевірка домашнього завдання.
Крок 3. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.
Крок 4. Узагальнення й закріплення вивченого на уроці.
Крок 5. Висновки й підсумки роботи на уроці.
Крок 6. Домашнє завдання.
Універсальна структура такого заняття дає змогу
реалізувати багатопланові завдання вивчення предмета, ураховувати індивідуальні
особливості учнів, створює відчуття стабільності й логічної послідовності в
ході пізнавальної діяльності. У ньому можливе поєднання усіх стадій навчання:
надання матеріалу, його закріплення та перевірка його засвоєння у активній
формі [1].
Ефективним є навчання учнів на конкретних прикладах,
максимально наближених до реальних умов,
з використанням конкретних даних, дійсних економічних показників учасників господарської діяльності України
[9].
«... Викладання - це не тільки повідомлення відомостей, а
й пробудження образів», - писав Дік Френсіс. Відтак, доволі дієвим засобом
підвищення якості викладання сьогодні є
застосування навчальних фільмів у процесі вивчення економіки.
Енн Мейсі,
викладач університету Західного Техасу (США), стверджує, що використання
фільмів у якості альтернативного методу стимулює учнів цікавитися економічними
питаннями та надає образності, яка посилює увагу та довготривалу пам’ять.
Фільми забезпечують необхідний зв’язок між теорією та реальністю. Фільми
представляють тему візуально із необхідним підґрунтям, щоб допомогти глядачам
краще зрозуміти проблему. Фільми – це, по суті, візуальні кейси з образами, які
спроможні підвищити рівень запам’ятовування та розуміння [3].
Учні здатні розглянути ситуацію з
відокремленої точки зору. Як наслідок, вони
не приймають той чи інший бік через свої власні відчуття. Це дозволяє оцінити
та проаналізувати ситуацію без упереджень та прихильності. Будь-які упередження
можуть виноситись на обговорення на відкритих семінарах , куди запрошуються фахівці різних галузей народного
господарства,батьки учнів. Для
успішного використання фільмів, як засобу навчання та демонстрації умінь критичного
мислення, учитель повинен окреслити головні питання, для того
щоб скеровувати обговорювання та дотримуватися теми.
Результати
досліджень міжнародних організацій засвідчують, що значна частина учнів
вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в реальному житті. Тому
системне використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу
подолати цей бар’єр, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та
застосовувати їх на практиці.
Один з найвідоміших вчених-теоретиків, професор Є.С.Полат
розкриває суть методу проектів: «Метод проектів передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних
прийомів, що дозволяють вирішити певну проблему під час самостійних дій з
обов’язковою презентацією результатів. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну
технологію, то вона передбачає сукупність дослідницьких проблемних методів,
творчих за своєю діяльністю» [4].
Разом з тим, у
психолого-педагогічній літературі підкреслюється, що істотною умова вибору з
боку викладача найефективніших методів, здатних оптимізувати викладання, - це
знання реальних можливостей учнів , розвитку їхнього інтелекту , волі, мотивів
[2].
Завдання
проекту не тільки в тім, щоб виконати якусь корисну роботу, а й у тім, щоб на
цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних знань. У основі
проектної технології лежить розвиток пізнавальної та дослідницької діяльності
учнів, уміння конструювати свої зання, орієнтуватися в інформаційному просторі,
розвивати творчі здібності. Традиційний зв’язок "учитель-учень” змінюється
на "учень-учитель”. Особливого значення набуває залучення школяра до
процесу пошуку. Цінною є співпраця між учнями та вчителем. Важливим є не лише
результат, а й процес досягнення результату.
Під
час роботи над проектом учитель виконує функцію консультанта, фасилітатора (від англ. Facilitate - полегшувати).
Стимулюючи інтерес до предмета, метод проектів формує
правильні уявлення про місце економічної науки в житті сучасної людини.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну
діяльність учнів : індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують
протягом певного відрізку часу. Характерною рисою групової роботи є те, що учням
доводиться вирішувати, окрім освітнього, комунікативне завдання - необхідно
дійти спільної думки, намітити й погодити план роботи, виконати її. Це ще один
плюс методу проектів. Оскільки він органічно поєднується з формами групової
роботи на уроках. Досить продуктивним є перегрупування учнів, тобто
використання динамічних учнівських груп, коли у складі однієї групи учні
набувають певних знань, потрапляючи у іншу групу наприкінці вивчення проблеми
та визначення можливих шляхів її розв’язання, мають можливість вже
класифікувати свої власні знання як досвід, яким можна поділитися з іншими
учнями, а разом з тим і навчитися чогось у своїх колег, але використовуючи цей
прийом, необхідно чітко визначити способи поділу на групи під час заняття,
наприклад, метод «мозаїка» [9, с.10].
Нестандартні
уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо
вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності,
збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію
навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Крім того,
особливої уваги слід приділити вибору типу домашнього завдання, де повен бути
елемент вибору відповідно до можливостей учня, де мають бути диференційовані завдання. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і
викликають у них творчий інтерес.
Отже,
форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо
впливає на результатний компонент навчального процесу. Вона тісно пов'язана з
методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом
дидактичних умов, серед яких важливе місце посідають організаційні форми
навчання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч.
посіб. — Вид. 2-ге, доп. — К.: кнеу,
2003. — 298 с.
2. Косогова О.О.
Метод проектів у практиці сучасної школи. – Харків: Вид-во «Ранок»,
2010. – 144 с. – (Нові педагогічні технології)
3. Macy A. Using Movies as a Vehicle for Critical
Thinking in Economics and Business// Journal of Economics and Economic
Education Research. – 2008. - Volume 9, № 1. – Р. 31 – 52.
4. Полат Е.С. Новые педагогические и информационные
технологии в системе образования. – М., 2000. – 272с
5. Чечель И. Метод проектов: субъективная и объективная
оценка результатов//Директор школы. – 1998. – №4. – С.3-10
9.
http://metodportal.net/sites/default/files/kombinovanyy_urok_zi_speckursu.1.doc
Немає коментарів:
Дописати коментар